Спецпроект

У Львові історики і вчителі обговорять новий підручник з історії

14-15 січня в Українському католицькому університеті відбудеться зустріч українських істориків, організована Асоціацією вчителів "Нова Доба" та Програмою дослідження сучасної України ім. Петра Яцика.

Про це повідомляє відділ інформації та зовнішніх зв'зків УКУ.

Організатори зустрічі планують обговорити два важливі та пов'язані між собою питання - створення нового підручника з історії України та укладання нової історичної політики в державі. 

Особливістю зустрічі є те, що вона об'єднає дві групи істориків - фахових дослідників та вчителів шкіл.

"Експерти проведуть обговорення проекту нового підручника історії України, котрий підготувала Асоціація "Нова Доба" і фінансово підтримала Рада Європи. Цей підручник пропонує поліетнічну версію української історії", - розповів історик, професор УКУ Ярослав Грицак.

Іншою темою зустрічі стане обговорення і укладання нової історичної політики в Україні загалом - "політики, яка на відміну від попередньої, а ще більш теперішньої влади, вела би до примирення суспільства, а не до конфронтації".

"Конфлікт навколо історичної пам'яті унеможливлює компроміс у державі, це також гальмує політичні та економічні реформи. Влада не може володіти монополією на історичну пам'ять. Потрібні громадські ініціативи, які зможуть протистояти такій монополізації і пропонувати розумні альтернативи", - зазначив Ярослав Грицак.

Участь у зустрічі візьмуть близько 30 істориків з усіх регіонів України.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.