Спецпроект

Для кримських учителів історії видали посібник про ОУН-УПА

У Севастополі тиражем в 300 екземплярів видано книгу "ОУН-УПА. З ким і проти кого вони воювали", яка адаптована спеціально для мешканців Криму.

Про це повідомили в громадській організації "Об'єднання патріотів Севастополя", яка виступила замовником публікації книги, інформує "Газета.UA" з посиланням на "Новый регион".

Книга обсягом у 550 сторінок видана для безкоштовного розповсюдження серед вчителів історії в школах і вишах Севастополя і, можливо, інших міст Криму.

Як уточнюють видавці, в нову книгу увійшли документи про перші роки незалежності України, коли 1 лютого 1993 президія Верховної ради прийняла Постанову "Про перевірку діяльності ОУН-УПА".

"Підґрунтя прийняття Постанови очевидне, хоч і не афішувалося його ініціаторами: готувався ґрунт для реабілітації українських націоналістів. Справа залишалася за документальною базою. Робоча група співробітників СБУ вивчила наявні в архівах матеріали і підготувала документ під назвою "Довідка про діяльність ОУН-УПА (№ 113 від 30.07.1993). Представлені результати не задовольнили тодішнього президента України Леоніда Кравчука. Матеріали поклали під сукно, вирішивши почекати більш підходящого моменту", - розповідають видавці.

Також в книзі представлені матеріали про те, як радянські органи безпеки боролися з ОУН у 1939-1941 роках, а також про найскладніший період протистояння і про заходи, вжиті у 1944-1945 роках для ліквідації ОУН-УПА.

"Не менш важливим є матеріал, який спростовує міф про переодягнених НКВСників. Цей міф був розтиражований націоналістичними фахівцями з міфології, які стверджували, що з метою дискредитації УПА співробітники НКВС перевдягалися в їхню форму і під виглядом боївок УПА грабували і вбивали місцевих жителів", - стверджують видавці.

У збірнику розповідається, що насправді нібито все було навпаки: це члени УПА у формі радянських військовослужбовців здійснювали напади як на мирних жителів, так і на невеликі групи радянських солдатів і офіцерів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.