Спецпроект

Тернопільська влада рекомендує вшанувати Бандеру

У Тернопільській області 1 січня 2011 офіційно відзначать 102-у річницю з дня народження лідера Організації українських націоналістів (ОУН) Степана Бандери, повідомляє прес-служба ВО "Свобода" у середу.

Відповідне розпорядження підписав голова Тернопільської обласної ради, представник ВО "Свобода" Олексій Кайда 28 грудня.

Тернопільській міській та районним радам рекомендується в січні провести в населених пунктах області тематичні заходи, урочисті збори, покладання квітів до пам'ятників С. Бандері, могил і пам'ятників борцям за волю України за участю депутатів усіх рівнів, представників органів місцевого самоврядування, політичних партій і громадських організацій , учнів та студентів.

Крім того, рекомендовано управлінням освіти і науки, культури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечити проведення в навчальних закладах та закладах культури Тернопільської області годин історії, оглядів-конкурсів учнівських творів, книжкових виставок, зустрічей з воїнами УПА, вечорів вшанування пам'яті борців за волю України.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.