Спецпроект

Анонс на сьогодні: фільм "Юрій Горліс-Горський"

27-28 грудня 2010 р. на телеканалі "Культура" відбудеться презентація фільму Романа Коваля і Олександра Домбровського "Юрій Горліс-Горський" - про боротьбу за самостійну Україну хорунжого Армії УНР, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру, підпільника, політв'язня, видатного українського письменника.

Його справжнє прізвище Юрій Городянин-Лісовський.

Юрій не раз чув "віддих смерті" - і гарячий поцілунок кулі, і крижаний панцир березневої Тиси, і зашморг на шиї. Не раз вдаряв в очі й блиск ворожої шаблі. Побував Горліс-Горський і в "царстві смерті" з її липким смородом гнилої крові - в льохах Єлисаветградської ЧК. Вийшов живим і з Лук'янівської в'язниці. Хоч "дід Лук'ян" рідко кого випускав зі своїх холодних рук. Вибрався живим Юрій і з тюрем Вінниці, Полтави та Херсона, з румунської та німецької в'язниць.

Без "музики небезпек" він, здається, не уявляв собі життя, відтак не розлучався зі своїм братиком-револьвером навіть під час любовних пригод у Галичині. Юрій - неспокійний дух, для нього, казав Улас Самчук, "клімат війни те саме, що для риби вода".

У та­бо­рах пе­реміще­них осіб у Німеч­чині Юрій не мріяв, як ба­га­то інших емігрантів, виїха­ти до США в по­шу­ках спокійнішо­го жит­тя. Ка­зав, що з Євро­пи ближ­че до Хо­лод­но­го Яру. Вид­но, вірив, що сюди ще по­вер­неть­ся.

І він повернувся. І не тільки книгами. 9 жовтня 2010 р. в селі Мельники, колишній "столиці" Холодного Яру, йому поставлено пам'ятник, а ось тепер знято про нього фільм.

Телеканал "Культура" демонструватиме 1-шу серію 27 грудня 2010 р. о 19.20. Повтор 28 грудня: о 00.20, 8.20.

Трансляція 2-ї серії 28 грудня о 19.20. Повтор 29 грудня о 00.20 та 8.20.

 Прес-служба Історичного клубу "Холодний Яр"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.