Спецпроект

У Лаврі не пускали журналістів знімати акцію на захист музеїв (ФОТО)

Громадські активісти, митці, вчені та інші небайдужі кияни зібралися 23 грудня біля стін Києво-Печерської Лаври на акцію "Не дамо виселити музеї з Лаври".

У такий спосіб вони протестували проти рішення уряду виселити з території Лаври п'ять унікальних музеїв із 400 тисячами експонатів, повідомляє організатор акції рух "Простір свободи".

Учасники акції вишикувалися в чергу до Лаври, тримаючи таблички "Я люблю, відвідую, підтримую музеї Лаври". Відвідавши музеї, яким загрожує виселення, вони розпочали збір підписів під відкритим зверненням до Кабінету Міністрів.

Спроби уряду виселити музеї у зверненні названо "штучними й провокаційними".

Фото руху "Простір свободи"

"Для виселення музеїв з Лаври немає жодних об'єктивних підстав. Єдине пояснення таких дій - бажання влади на догоду іноземним церковним і політичним центрам знищити в Лаврі споконвічний український дух", - говориться в документі.

 

Учасники акції закликали уряд переглянути рішення про виселення музеїв, заявивши про намір розгорнути широку громадську кампанію на їх захист.

 

Серед іншого, планується збір підписів проти дій уряду не лише в Києві, але й в інших містах, звернення до ЮНЕСКО, Міжнародної Ради музеїв та інших міжнародних організацій.

 

Громадські активісти також заявили про готовність протидіяти спробам силою викинути музеї з Лаври і закликати до цього співвітчизників.

 

Призначена нинішньою владою адміністрація заповідника "Києво-Печерська Лавра" не дозволила журналістам, що висвітлювали акцію, пройти на територію Лаври з телекамерами й фотоапаратурою.

 

Охоронці фізично завадили тележурналістам зайти на територію, що викликало обурення присутніх.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.