Спецпроект

У Януковича хочуть повернення скіфського золота з США

Колекція скіфського золота, вивезена в США за домовленістю з попередньою українською владою для проведення виставки, повинна бути повернена на батьківщину якомога швидше.

Так вважають в адміністрації президента України Віктора Януковича, повідомляє "Інтерфакс".

Заступник глави адміністрації президента України Ганна Герман розповіла журналістам у середу в Києві, що "сьогодні отримала офіційну довідку від Міністерства культури про те, що колекція перебуває (у США - ІФ) з 19 жовтня і 19 грудня повинна була повернутися в Україну, але цього не відбулося ". 

"І це все, що ми зараз знаємо. Але ми знаємо про те, що є спроби продовжити термін її перебування. Але домовленість була такою, якою була. Дати були визначені ... Тому я вважаю, що нам треба ставити питання дуже гостро, суспільству треба питання ставити дуже гостро. Скіфське золото має повернутися в Україну", - підкреслила Г. Герман.

Як повідомило агенції "Інтерфакс-Україна" інформоване джерело, уряд США свого часу надав гарантії України щодо своєчасного повернення колекції скіфського золота.

Міністр культури України Михайло Кулиняк повідомив журналістам, що мова йде про експонати з приватної колекції "Платар".

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Нині колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігає голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). Проте, за повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти. 

За інформацією ЗМІ, у вересні поточного року керівництво правління Фонду міжнародного мистецтва та освіти (США) також висловило обурення у зв'язку з домовленістю про експонування у США експонатів "Музею національного культурного надбання "Платар".

Сьогодні співвласником колекції є син С. Платонова Микола Платонов. Назва колекції походить від прізвищ власників - ПЛАтонов-ТАРута.

Нагадаємо, що сьогодні Віктор Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями археологічних знахідок.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.