Спецпроект

У Януковича хочуть повернення скіфського золота з США

Колекція скіфського золота, вивезена в США за домовленістю з попередньою українською владою для проведення виставки, повинна бути повернена на батьківщину якомога швидше.

Так вважають в адміністрації президента України Віктора Януковича, повідомляє "Інтерфакс".

Заступник глави адміністрації президента України Ганна Герман розповіла журналістам у середу в Києві, що "сьогодні отримала офіційну довідку від Міністерства культури про те, що колекція перебуває (у США - ІФ) з 19 жовтня і 19 грудня повинна була повернутися в Україну, але цього не відбулося ". 

"І це все, що ми зараз знаємо. Але ми знаємо про те, що є спроби продовжити термін її перебування. Але домовленість була такою, якою була. Дати були визначені ... Тому я вважаю, що нам треба ставити питання дуже гостро, суспільству треба питання ставити дуже гостро. Скіфське золото має повернутися в Україну", - підкреслила Г. Герман.

Як повідомило агенції "Інтерфакс-Україна" інформоване джерело, уряд США свого часу надав гарантії України щодо своєчасного повернення колекції скіфського золота.

Міністр культури України Михайло Кулиняк повідомив журналістам, що мова йде про експонати з приватної колекції "Платар".

Колекція "Платар" раніше належала колекціонерові бізнесменові Сергію Платонову, який пішов з життя в 2005 році у віці 58 років. Нині колекцію з тисяч предметів старовини (частину її, 1315 експонатів із золота, срібла та бронзи в 2001 році С. Платонов передав державі) зберігає голова ради директорів металургійної компанії ІСД Сергій Тарута.

У 2008 р. 1000 експонатів колекції вперше возили за кордон - до Варшави (предмети трипільської культури, скіфське і грецьке золото). Проте, за повідомленнями преси, виставка археологічних пам'яток "сумнівного походження" викликала неприйняття польської та міжнародної музейної спільноти. 

За інформацією ЗМІ, у вересні поточного року керівництво правління Фонду міжнародного мистецтва та освіти (США) також висловило обурення у зв'язку з домовленістю про експонування у США експонатів "Музею національного культурного надбання "Платар".

Сьогодні співвласником колекції є син С. Платонова Микола Платонов. Назва колекції походить від прізвищ власників - ПЛАтонов-ТАРута.

Нагадаємо, що сьогодні Віктор Янукович закликав розібратися з нелегальними колекціями археологічних знахідок.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.