Спецпроект

Янукович погрожує суворим покаранням за маніпуляції з культурною спадщиною

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон.

Президент України Віктор Янукович попереджає про відповідальність за маніпуляції з об'єктами культурної спадщини і заявляє про необхідність законодавчого закріплення охоронного статусу територій, що знаходяться у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Я буду вимагати суворого покарання за протиправні дії, маніпуляції об'єктами культурної спадщини. Ми зараз цю роботу проводимо разом з правоохоронними органами. І я хочу застерегти всіх - про це говорю публічно - у кого є такі плани на майбутнє", - сказав він на засіданні Гуманітарного ради при президенті України в середу в Києві.

Про сутички під час візиту в Україну міжнародних експертів ЮНЕСКО читайте тут

Глава держави звернув увагу, що в рамках адміністративної реформи необхідно усунути існуючу в цій сфері "розпорошеність" повноважень та фінансових ресурсів, відсутність координації у діях чиновників.

На думку В. Януковича, це негативно впливає на збереження культурної спадщини, історико-культурних заповідників, музейних колекцій.

Крім того, президент вважає за необхідне закріпити на законодавчому рівні охоронний статус територій, що знаходяться у списку світової спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон, передбачити створення при таких територіях Наглядових рад з числа представників органів влади, державних структур з охорони культурної спадщини, громадськості, міжнародних експертів ЮНЕСКО.

Глава держави також наполягає на введенні мораторію на будівництво в межах буферних зон об'єктів культурної спадщини.

Про те, що хочуть побудувати в історичному серці Києва, читайте у розділі "Блогосфера"

В. Янукович також запропонував підготувати і внести найближчим часом на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону про охорону культурної спадщини, передбачивши в ньому статус об'єктів зі списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Довідка "Історичної Правди": Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.