Спецпроект

Бандера став почесним громадянином Луцька

Провідник ОУН Степан Бандера став Почесним громадянином Луцька.

20 грудня 2010

Таке рішення прийняли депутати Луцької міської ради, повідомили УНІАН у прес-службі міськради.

У рішенні, зокрема, йдеться, "враховуючи вагому історичну роль головного провідника Організації українських націоналістів (революційної) Степана Бандери та його значний особистий внесок, героїзм і самопожертву у національно-визвольній боротьбі, спрямованої на здобуття Україною незалежності" міська рада вирішила присвоїти посмертно звання "Почесний громадянин міста Луцька" С.Бандері.

Рішення міської ради вступає в дію з 1 січня 2011 року.

Як повідомлялося, наразі звання Почесний громадянин Луцька присвоєно 22 особам.

Теми

Дивіться також

Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України

Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух

Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями

Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»

У Тернополі закидали яйцями пам’ятник Степану Бандері

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

17 лютого 2015 — Олександр Зінченко

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

22 листопада 2024 — Олег Пустовгар

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

15 листопада 2024 — Богдан Гудь

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

14 листопада 2024 — Владислав Сапа

Всі тексти «Історичної правди»

22 листопада, 11:18

У музеях Ватикану з’явилося вісім україномовних аудіогідів

22 листопада, 09:04

АНОНС: Публічне інтерв’ю з Христею Храновською «Щоденники війни: про що пишуть українські діти?»

21 листопада, 09:22

Програма заходів до Дня Гідності та Свободи 2024

20 листопада, 09:47

АНОНС: Курс відкритих лекцій "Тисяча років поряд: Литва та Україна крізь віки"

Всі новини