Спецпроект

Львівські ветерани вимагають вилучити книгу Марії Матіос за порівняння обеліска з фалосом

Ветерани Великої Вітчизняної війни вимагають вилучити з продажу книгу Марії Матіос "Вирвані сторінки з автобіографії". Підстава - порівняння письменницею пам'ятника перемоги у столиці із фалосом.

Про це повідомляє сайт "Буквоїд".

Як повідомив директор видавництва "Піраміда" Василь Гутковський, сьогодні до видавництва завітав співробітник Шевченківського райвідділу внутрішніх справ Львова на прізвище Свірідов, який за дорученням Львівської обласної прокуратури ознайомив "Піраміду" із зверненням ветеранів, котрі вимагають вилучити з продажу книжку "Вирвані сторінки з автобіографії".

"Жодних документів, жодних копій міліціонер не надав, посилаючись на вказівку свого керівництва. Вони хотіли ще бачити саму Марію Матіос. Утім, ми сказали йому, що вона мешкає у Києві", - каже Гутковський.

Марія Матіос зі здивуванням сприйняла цю новину. "Певно, ветерани війни не досить уважно читали мою книжку, оскільки у ній я багато згадую своїх односельців, які воювали під час Великої Вітчизняної війни", - заявила вона.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.