Спецпроект

Литовський уряд: "Так, литовці співпрацювали з нацистами. І цієї провини ми не заперечуємо"

У Литві не залишилося таємниць у питаннях Голокосту і співпраці місцевого населення з нацистами, заявив литовський прем'єр Андрюс Кубілюс напередодні свого візиту до Ізраїлю.

"Немає жодної нерозкритої правди про те, яка трагедія тут сталася, на цій землі для єврейської громади, і те, що в цій трагедії брали участь і литовці - це ми давно сказали самі собі і своєї провини ніколи не заперечували", - цитує заяву Кубілюса в ефірі литовського радіо Інтерфакс. 

Прем'єр також зазначив, що наступний рік в Литві оголошено роком пам'яті про Голокост. У 2011 році держава має намір подбати про облаштування пам'ятного місця масового знищення євреїв у Паняряй та інших місцях у Литві, що свідчать про геноцид. 

За словами А. Кубілюса, уряд поставив мету поглибити у Литві знання про євреїв - вихідців з Литви, а парламент, у свою чергу, повинен прийняти рішення про компенсації за майно єврейських громад, присвоєне тоталітарними режимами. 

"Ми хочемо повернути в Литву більше інформації про культуру литваків (литовських євреїв - Історична Правда), про цей величезний пласт культурної спадщини, який ми поки що не надто добре знаємо", - сказав прем'єр-міністр Литви.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.