Спецпроект

Держава планує возити туристів в Чорнобильську зону. ООН підтримує

"Поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу".

Міністерство надзвичайних ситуацій України планує з 2011 року організувати туристичні маршрути до Чорнобильської зони.

Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога повідомив журналістам під час відвідування Чорнобильської зони разом з головою Групи розвитку Організації Об’єднаних Націй, адміністратором Програми розвитку ООН Гелен Кларк.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи доцільно організувати туристичний маршрут до зони, вона зазначила, що поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу.

За словами Кларк, ця історія демонструє важливість безпеки атомних об’єктів.

"Навіть якщо це дуже сумна історія, така привабливість може формувати певний економічний потенціал", - сказала Кларк.

У свою чергу, Балога зазначив, що територія Чорнобильської зони має бути відкритою для туристів. У зв’язку з цим він повідомив, що міністерство проводить значну роботу і до кінця року планує доповісти про її результати, щоб "у січні ці відвідування зробити систематичними і системними".

Довідка. Зараз тури до Чорнобильської зони організовують декілька приватних фірм.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.