Спецпроект

У Львові облили фарбою пам'ятник Радянській армії (ФОТО)

Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними.

Невідомі облили червоною фарбою монумент Слави Радянської армії на вулиці Стрийській у Львові.

Як передає кореспондент агенції "Інтерфакс-Україна", Орден Перемоги, розміщений на одній із стел монумента, залитий червоною фарбою, а внизу під написом "Переможцям над фашизмом" намальовані серп і молот, свастика і знак рівності між ними. За пам'ятником виявили банку з фарбою і пензлі.

Меморіал був відкритий в 1970 році під назвою "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил". Ансамбль складається з 30-метрового пілона, бронзової центральної групи і масивної гранітної стели з великими рельєфами з кованої міді.

Фото: Zaxid.net

На вертикальному пілоні - горельєфи, що втілюють основні види військ, центр ансамблю складає скульптурна група з алегоричних фігур радянського воїна і Батьківщини-матері.

Історія Радянської армії розкривається в 6-ти багатофігурних горельєфах, розташованих з обох боків стели: "Народження Червоної Армії", "Громадянська війна", "Визволення Західної України", "Рік 1941-й", "Велика Вітчизняна війна" і "Перемога".

 

Про інші випадки вандалізму в Україні за останній місяць можна дізнатися за тегом "вандалізм"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.