Спецпроект

З іще не встановленого пам'ятнику Мазепі вже вкрали бронзові гудзики

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - каже полтавський правозахисник.

Як стало відомо ініціаторам встановлення у Полтаві пам'ятника Івану Мазепі, яке планували до 300-річчя Полтавської битви, але так і не здійснили, вже виготовлений пам'ятник гетьману розкрадають.

Зокрема, як розповів "Обкому" полтавський правозахисник Василь Ковальчук, який погодився виділити під пам'ятник місце у дворі власного будинку, з монумента вже вкрали два бронзові гудзики.

Розміром вони з невелике блюдце, і були прикручені до одягу гетьмана гвинтами. Нещодавно їх викрутили - щоб, як припускають, здати на металобрухт.

П'ятиметрова бронзова постать І. Мазепи сьогодні зберігається на дворі Київського комбінату "Художник". Виготовлений і оплачений пам'ятник ніхто не забирає, тому що влада Полтави під керівництвом Андрія Матківського (БЮТ) не виділила для нього місце.

За словами Ковальчука, у якого є відео розграбованого пам'ятника. Монумент стоїть у дворі комбінату, де паркують автомобілі. Тому доступ до нього безперешкодний, і цим скористалися "металісти".

В. Ковальчук, як і раніше готовий надати ділянку землі під пам'ятник, але ініціатори його виготовлення до цієї пропозиції ставляться прохолодно.

"Зараз я веду переговори з Вірою Ульянченко, яка обіцяє поставити це питання перед Віктором Ющенком. Але, як видно, колишнім лідерам Мазепа вже не потрібен", - вважає правозахисник.

За даними "Історичної Правди", пам'ятник Івану Мазепі виготовили за зібрані на пожертви гроші. Збір коштів координували полтавські націонал-демократи.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.