Спецпроект

Нацбанк випустив монету, присвячену Качанівці і Тарнoвським

Національний банк України 29 листопада 2010 року ввів в обіг пам`ятну монету "Родина Тарнoвських" номіналом 10 грн. з серії "Славетні роди України".

Монета виготовлена зі срібла 925 проби, якість чеканки - "пруф", маса у чистоті - 31,1 г, діаметр - 38,6 мм, наклад - 10 тис. штук. Проба – Ag 925, повідомляє УНІАН.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний герб України, напис півколом "Національний банк України”, внизу рік чеканки монети "2010", номінал – "ДЕСЯТЬ ГРИВЕНЬ" і зображено родове гніздо Тарнoвських - маєток у Качанівці, під яким напис, - "КАЧАНІВКА/ЧЕРНІГІВЩИНА".

На реверсі монети зображено найвідоміших представників роду: у центрі на орнаментальному тлі фігура Василя (молодшого), під якою роки його життя 1838-1899, зліва і справа - портрети з написами: «ГРИГОРІЙ/1788-1853» і «ВАСИЛЬ/1810-1866», вгорі розміщено герб роду і напис півколом «РІД ТАРНOВСЬКИХ».

Пам`ятна монета є дійсним платіжним засобом України і обов`язкова до прийняття без обмежень за її номінальною вартістю в усіх видам платежів, також для зарахування на розрахункові рахунки, вклади, акредитиви і для переказів.

 

Довідка: Монета присвячена відомому українському козацько-старшинському роду, який прославився своєю меценатською і добродійною діяльністю і з якого походили відомі діячі Гетьманщини - сотники і полковники.

До нього належав Василь Тарнoвський-молодший, завдяки унікальній колекції якого було засновано Музей українських старожитностей у місті Чернігові.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.