Спецпроект

Лауреатом премії імені Джеймса Мейса став редактор газети "День"

Визначено лауреата ІІ Премії імені Джеймса Мейса. Ним став редактор відділу "Історія і Я" газети "День" Ігор Сюндюков, науковий співробітник Інституту історії НАН України.

За задумом премія має вручатися не лише тим авторам, які пишуть на тему Голодомору, а й тим, хто працює на подолання постгеноцидності українського суспільства. Ще один важливий критерій - послідовність і висока освіченість кандидата.

"Я схиляюся перед пам'яттю Джеймса Мейса, - каже Ігор Сюндюков. - Бути удостоєним такої нагороди для мене величезна честь. Такі люди, як Джеймс Мейс, незрівнянно більшою мірою, ніж ми з вами, думали про вічне".

Премію імені Джеймса Мейса в галузі публіцистики "Громадянська позиція" було засновано з ініціативи головного редактора "Дня" Лариси Івшиної в 2008 році, коли Україна і світ відзначали 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. А рік тому, в 2009-му, її було вперше присуджено кандидату філософських наук, відомому публіцисту, кореспонденту газети "Флот України" та постійному авторові "Дня" Ігорю Лосєву.

Як зауважила Наталя Дзюбенко-Мейс (письменниця, дружина Джеймса Мейса): "Ставлення до Голодомору - це мірило і нашої громадянської позиції, і нашої совісті. Ігор Сюндюков, як ніхто, пронизливо і щиро пише на цю тему. І, як ніхто, він писав про Джеймса. Але надзвичайно цінні й інші його тексти. У мене є окрема папка, куди я скидаю більшість історичних розвідок Ігоря. Для мене вони - ціла енциклопедія. П'ять років демократії після помаранчевого Майдану не пройшли даремно. Суспільство змінилося. І в цьому заслуга журналістських голосів, особливо таких, що лунають з газети "День".

"Телекритика" висувала цього року свого кандидата на здобуття премії імені Джеймса Мейса. Ним був Аркадій Сидорук - автор книги "Голодомор: коли Україна і світ визнають правду? Роздуми над трагедією".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.