Спецпроект

У Стамбулі 12 годин горів залізничний вокзал Хайдарпаша (ФОТО)

Півдоби пожежники заливали морською водою дах відомої неокласичної споруди на Анатолійському березі Боспору, в якій сталося загоряння під час ремонтних робіт.

Пожежею сильно пошкоджено одну з найвідоміших історичних пам'яток Стамбула - залізничний вокзал Хайдарпаша, повідомляє ВВС. 

Турецька влада евакуювала людей із будівлі і зупинили рух потягів, поки велася боротьба з вогнем. Про жертви не повідомляється. Протягом 12 годин пожежники поливали морською водою дах, на якому сталося загоряння під час ремонтних робіт.

Горить вокзал

Вокзал Хайдарпаша, зразок неокласичної архітектури, був побудований більше ста років тому німецьким архітектором у вигляді замку на азійському березі Босфору.

Хайдарпаша до пожежі

Передбачалося, що станція буде перебувати на залізниці Берлін-Багдад і, крім цього, стане кінцевою зупинкою гілки, яка з'єднала б Стамбул із Меккою.

Всередині вокзалу

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.