Спецпроект

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць.

 

Для більшості центральних українських каналів День жалоби не став трауром.

До такого висновку спонукає телевізійна картинка та програмне наповнення ефіру, за яким у День пам'яті жертв Голодомору стежив дніпропетровський читач ІП Олексій Мазур.

Перший національний, ICTV, "Інтер", "Тоніс", СТБ, ТРК "Україна", НТН, К-1,  "ТЕТ", "1+1" вочевидь вирішили зайвою і непотрібною справою розміщувати під час трансляції на своїх логотипах траурну стрічку чи свічу пам'яті.

На цих каналах українському глядачеві ніщо не нагадує про трагічну дату. Все, як у звичайні дні. Те ж саме стосується і програм передач більшості з названих телемовників.

Особливо обурює відсутність відповідного траурного символу на державному телеканалі. Георгіївську стрічку Перший національний тримав на своєму логотипі цілий місяць. А от розмістити бодай на один день чорну стрічку на знак пам'яті за мільйонами замордованих голодом співвітчизників - зась. Мабуть, принципово.

"Перший інформаційний" постійно транслює ролики-нагадування про День скорботи і проводить спеціальний телемарафон, присвячений Голодомору. Ця тема постійно присутня у випусках новин, на столі ведучого горить свічка.

5 канал змінив колір логотипу - в цей день він став чорним.

ТВі теж змінив логотип, прибравши звідти яскраві фарби.  На каналі йдуть соціальні ролики, які нагадують про трагедію.

День жалоби також позначено на логотипі Нового.

Свічку пам'яті розмістив y кадрі і музичний канал М-1.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.