Спецпроект

У Польщі з пам'ятника бандерівському командиру зникли дошка і тризуб

На бічній стінці хтось видряпав історичний знак якоря, який під час ІІ Світової війни символізував Польщу, яка чинить спротив. На задній стінці польською мовою написано "фашист".

Кореспондент українського варшавського тижневика "Наше слово" Богдан Гук виявив факт зникнення пропам'ятної таблиці на пам'ятнику поблизу присілка Верхрати Монастиря, де знаходилася криївка провідника Закерзонського краю Ярослава Старуха-«Стяга» і де він поліг 17 серпня 1947 р. 

Увічнення повстанського командира було здійснене невідомими виконавцями приблизно десять років тому і весь цей час, попри існування в громадській сфері, зокрема в Інтернеті, інформації про його наявність, воно не викликало жодних неґативних реакцій.

Лісові робітники, яких розпитано про те, коли вони востаннє бачили таблицю, казали, що восени минулого року вона напевно залишалася на своєму місці.

Бетонний хрест зберігся. Залишків від таблиці поблизу місця злочину не виявлено, отож вона могла бути або розбита, або її зняли і непошкодженою заховали в невідомому місці.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.