Спецпроект

Анонс: конференція щодо забезпечення доступу до архівної інформації

Харківська правозахисна група організовує 25-26 листопада 2010 р. міжнародну конференцію в Києві "Удосконалення законодавства і практики щодо забезпечення доступу до архівної інформації в Україні" за участю близько 100 архівістів, дослідників, правників, відомих міжнародних експертів.

Серед учасників заходу - Іван Секей (Угорщина, Архів Відкритого суспільства), колишній радянський політв'язень Габріель Суперфін (Німеччина, Інститут східної історії, Бремен), Арсеній Рогінський (Росія, Міжнародне товариство «Меморіал»).

До цієї конференції ХПГ видала переклад видання Ради Європи  (автори - Шарль Кечкеметі, Іван Секей) "Доступ до архівів" українською мовою, який буде безкоштовно презентовано учасникам конференції.

Передбачається обговорення таких питань:
1. Етичні, процедурні та технічні принципи доступу до архівів.
2. Огляд Рекомендації № R (2000) 13 Комітету Ради Європи міністрів державам-членам про європейську політику щодо доступу до архівів.
3. Загальні керівні принципи для здійснення принципів, якщо національне законодавство і регулювання не у відповідності з Рекомендацією.
4. Огляд законів та внутрішнього регулювання, що стосуються доступу до архівів у країнах Центральної та Східної Європи.
5. Проблеми правового регулювання та практики доступу до архівних документів в Україні. Рекомендації щодо зміни законодавства і практики.
6. Колізія між правом на доступ до архівних документів і правом на приватність.
7. Доступ до архівних документів, що стосуються жертв політичних репресій на території колишнього СРСР та інших пост-комуністичних країн Європи.

Конференція проходитиме у Великому залі Інституту філософії НАН України (вул. Трьохсвятительська 4, 4-й поверх) 25 листопада з 10 до 17, 26 листопада - с 10 до 14. Початок реєстрації - 25 листопада о 9.30.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.