Спецпроект

РОСІЯ ПОПРОСИЛА НЕ ПОРІВНЮВАТИ СРСР І НАЦИСТСЬКУ НІМЕЧЧИНУ

Державна дума Росії заявляє, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

За відповідну заяву у зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями проголосували 445 російських депутатів, повідомляє Кореспондент.

"Спроби перекласти провину за розв'язання Другої світової війни, крім гітлерівської Німеччини, на Радянський Союз, який був ініціатором заснування Міжнародного війського трибуналу, є свідомо антиісторичною брехнею", - наголошують депутати.

Також у заяві говориться, що спроби зрівняти нацистський режим і суспільно-політичний устрій Радянського Союзу "є блюзнірськими стосовно ветеранів антифашистського руху, жертв Голокосту, в'язнів концентраційних таборів, десятків мільйонів людей в Європі, і, перш за все, радянських людей, які віддали свої життя в ім'я боротьби з антилюдською расовою теорією нацизму".

Крім цього, занепокоєння російських депутатів викликають спроби виправдати нацизм у деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв.

Як повідомляла "Історична Правда", Росія готувала свою заяву ще з минулого тижня.

Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості"

 
Депутати закликають парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.