Спецпроект

Губернатор Кіровоградщини: "В Росії Голодомор був сильніший, ніж в Україні"

"Коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник Голодомору чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант".

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Ларін вважає, що сьогодні українська влада повинна більше уваги приділяти потребам живих людей, ніж жертвам Голодомору.

Про це він заявив в інтерв’ю кореспонденту УНІАН .

За словами Сергій Ларіна, Голодомор став трагічною сторінкою в історії не лише України, а й інших народів.

"Мої батьки також постраждали від Голодомору, коли проживали на території Росії. Вони навіть переїхали в Полтаву: як виявилось, там ситуація була кращою", - розповів губернатор.

Він підкреслив, що влада обов’язково вшанує пам’ять загиблих від голоду, зокрема, покладанням квітів до пам’ятного знака жертвам Голодомору і жалобною церемонією.

"Але від того, чи запалимо ми свічки, чи організуємо ходу, ми не воскресимо загиблих. Наша задача сьогодні - турбуватись про живих, у тому числі про тих, хто вижив після страшного голоду, їхніх дітей, родичів, пенсіонерів", - наголосив Ларін.

Щодо можливості добудови пам’ятника жертвам Голодомору, який почали споруджувати на центральній набережній Кіровограда ще в 2007 році за ініціативи Президента Віктора Ющенка, губернатор висловив свою пропозицію.

"Хто хоче добудовувати пам’ятник – виступіть з ініціативою, поставте в кожному магазині скриньку для збору коштів. У нас багато людей, які вважають цю дату однією з головних в країні. Але коли мова йде про те, щоб витратити сотні тисяч чи мільйони коштів на пам’ятник чи спрямувати їх на вирішення соціальних питань, я обиратиму другий варіант", - підкреслив губернатор.

Нагадаємо, що кілька днів тому голова Херсонської ОДА Микола Костяк заявив, що без відповідного указу президента не вшановуватиме загиблих від голоду 1932-1933 років. І Сергій Ларін, і Микола Костяк - керівні особи в Партії регіонів.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.

Про ініціативу з вшанування загиблих "Запали свічку!" читайте тут

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.