Спецпроект

У Дніпропетровську працює виставка про репресованих православних священників

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр, повідомляє УПЦ-МП.

У Дніпропетровському центрі православної культури "Ліствиця" відкрилася виставка "Любов більше життя", присвячена пам'яті репресованих священнослужителів Дніпропетровщини (1920-1950-ті роки ХХ ст.).

Захід було організовано в ході підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Русі з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградський Іринея, повідомляє прес-служба Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Мета виставки - відновити історичну справедливість і привернути увагу громадськості до мученицького і сповідницького подвигу священнослужителів, які постраждали в атеїстичні роки ХХ століття.

Проект підготовлений державним архівом Дніпропетровської області спільно з центром православної культури "Ліствиця".

На виставці представлені документи архівно-слідчих справ стосовно 11 священиків: протоколи допитів, справи реабілітованих священиків і мирян, фотоматеріали з архіву СБУ.

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр.

Виставка триватиме до 10 грудня 2010 року.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.