Спецпроект

У Дніпропетровську працює виставка про репресованих православних священників

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр, повідомляє УПЦ-МП.

У Дніпропетровському центрі православної культури "Ліствиця" відкрилася виставка "Любов більше життя", присвячена пам'яті репресованих священнослужителів Дніпропетровщини (1920-1950-ті роки ХХ ст.).

Захід було організовано в ході підготовки до святкування 1025-річчя Хрещення Русі з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградський Іринея, повідомляє прес-служба Дніпропетровської єпархії УПЦ Московського патріархату.

Мета виставки - відновити історичну справедливість і привернути увагу громадськості до мученицького і сповідницького подвигу священнослужителів, які постраждали в атеїстичні роки ХХ століття.

Проект підготовлений державним архівом Дніпропетровської області спільно з центром православної культури "Ліствиця".

На виставці представлені документи архівно-слідчих справ стосовно 11 священиків: протоколи допитів, справи реабілітованих священиків і мирян, фотоматеріали з архіву СБУ.

З 15 500 засуджених жителів Дніпропетровської області в архіві виявлено 133 імені священнослужителів, які були репресовані у період з 1927 по 1952 рр.

Виставка триватиме до 10 грудня 2010 року.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.