Спецпроект

22 пам’ятники Києва треба негайно ремонтувати

Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень. Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень.

22 пам’ятники Києва потребують невідкладних ремонтно-реставраційних робіт.

Про це на засіданні комісії Київради з питань культури і туризму повідомив Сергій Новгородський, в.о. начальника ГУ охорони культурної спадщини, інформує "Київпрес".

Потрапив до переліку і монумент Незалежності, який стоїть у самому серці Києва. Ця колона висотою 42 метри з'явиласяся в столиці не так давно - у 2001 році, при реконструкції Майдана Незалежності. Автором проекту став Анатолій Кущ.

Наразі, стверджують експерти, у монументі є серйозні деформації. Необхідно терміново герметизувати шви на колоні, що постраждалі від дощу та снігу, а також провести гідроізоляцію верхньої частини монумента.

 

Також на ремонт чекають пам’ятник Богдану Хмельницькому, Печерські (Лядські) ворота, пам’ятники князю Володимиру, Лесі Українці, М.В. Гоголю та низка інших скульптур, які вже стали символами української столиці.

Інформуючи про стан фінансування управління у поточному році, посадовець із прикрістю відзначив: за 10 місяців із бюджету надійшло лише півтора мільйона гривень. Минулого року грошей не надійшло взагалі, а в 2008-му профінансували лише 2 мільйона гривень.

Загальний борг міста перед управлінням за три останні роки досяг 19,5 мільйонів гривень. Ба більше, саме управління за виконані реставраційні роботи вже заборгувало підрядникам майже півмільйона.

 

Що ж стосується коштів, які надходять за використання символіки міста Києва, то загалом цього року очікується надходження близько 24 мільйонів гривень. Голова комісії Олександр Бригинець нагадав: Київрадою було прийнято рішення, аби гроші від цього збору витрачалися безпосередньо на потреби пам’яток.

"Адже фактично, ці пам’ятки самі на себе заробляють, тому було б справедливо хоча б частину витратити на їх ремонт", – зазначив він. Проте, за словами Сергія Новгородського, від цього збору управлінню досі не надійшло жодної копійки.

 

 

Перелік пам’ятників, що потребують ремонтно-реставраційних робіт:

 

Пам’ятник Лесі Українці

Пам’ятник князю Володимиру

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Печерські (Лядські) ворота

Монумент Незалежності

Пам’ятник літературному персонажу Паніковському (паличка)

Скульптури «Леви» та «Зубр» (перед входом до зоопарку)

Пам’ятник Д.С. Коротченку

Пам’ятник О.С. Пушкіну

Пам’ятник Н.К. Крупській

Постать робітника та жіноча постать з голубами (станція м. «Дніпро»)

Монумент на честь возз’єднання України з Росією (арка)

Пам’ятник комсомольцям 1920-х років (парк Нивки)

Пам’ятник морякам героїчної Дніпровської флотилії, що загинули під час оборони та визволення Києва під час Великої Вітчизняної війни

Пам’ятник М.Ф. Ватутіну

Пам’ятник М.О. Щорсу

Пам’ятник Магдебурзькому праву

Пам’ятник чекістам, що загинули за Владу Рад

Пам’ятник В.П. Чкалову

Пам’ятник М.В. Гоголю 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.