Спецпроект

Конференція "Акти державотворення 1917-1918. Пам'ять і документи"

Проводить Український інститут національної пам'яті спільно з провідними академічними установами. Захід присвячено проголошенню ІІІ-го Універсалу Центральної Ради.

23 листопада 2010 р. Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проводить наукову конференцію, присвячену проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради - "Акти державотворення 1917-1918: Пам'ять і документи".

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту національної пам'яті.

В заході візьмуть участь відомі дослідники історії Української революції.

Тематика конференції:

  • Основні акти державотворення, схвалені Українською Центральною Радою, Українською гетьманською державою, УНР та ЗУНР 1917-1918 років: стан вивчення, публікації, джерелознавчій аналіз;
  • Місце актів державотворення 1917-1918 років в історичній пам'яті українського народу;
  • Правовий статус України у світлі актів державотворення 1917-1918 років;
  • Міжнародно-правове значення схвалених 1917-1918 років актів державотворення;
  • Механізм упровадження актів державотворення в життя: центр і провінція в добу Української революції;
  • Стан архівного зберігання актів державотворення 1917-1918років: місця зберігання, фізичний стан, юридичний статус.

Конференція відбудеться у Музеї української революції на Володимирській, 57 (Будинок Центральної Ради).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.