Спецпроект

Україна представила москвичам "Київську Русь"

Показали макет того, що будується під Києвом - дитинець Києва V-XIII століть з палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею та іншими розважально-пізнавальними закладами.

У Москві в будівлі Ради Федерації Російської Федерації з 15 по 22 листопада відбувається презентація Центру історії та культури в Україні - "Парк Київська Русь".

Як повідомили УНІАН у прес-службі "Парка Київська Русь", добродійна організація "Слов`янський фонд" представила москвичам макет Дитинця Києва V-XIII століть з будівлями, які планується спорудити в парку: палацом князя Володимира, Десятинною церквою, ротондою, гридницею, Янчиним монастирем тощо.

З проектом росіян познайомив його автор – президент БО "Слов`янський фонд" Володимир Янченко.

Науковий консультант проекту - професор, доктор історичних наук, автор досліджень і книг на історичну тематику Анатолій Кірпічніков зазначив, що подібний проект реалізовується вперше, і для слов`янських народів "Парк Київська Русь" - символ культурного відродження. Його підтримав і головний архітектор Москви, академік Олександр Векслер.

Паралельно з виставкою "Парк Київська Русь" в Раді Федерації РФ відкрилася і експозиція "Рятувальна археологія Москви", яка представила унікальні експонати історії російської столиці. Експерти відзначили, що ці дві виставки послужать обміну досвідом у питаннях збереження культурної спадщини.

Довідка: Центр культури та історії «Парк Київська Русь» створюється в селі Копачів Обухівського району Київської області в 34 км від Києва. Метою проекту є відтворення Дитинця Києва V-XIII століть у масштабі 1:1 з максимальною історичною достовірністю і атмосферою Київської Русі.

Загальна площа Парку – 50 га. Територія Дитинця – 10 га.

Експерти називають "Парк Київська Русь" культурною столицею східнослов`янської цивілізації. Творці ж прогнозують, що після закінчення будівництва він стане туристичною меккою України і прийматиме до 3 млн. відвідувачів на рік зі всього світу.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.