Спецпроект

Стовпи на кордоні з Молдовою пересунули, щоб виправити історичну помилку - МЗС

МЗС України прокоментував претензії Кишинева стосовно одностороннього демонтажу прикордонних стовпців на спільному кордоні. Київ заявив, що українські прикордонники виправили помилку, допущену при демаркації кордону з Молдовою.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"По-перше, ми виходимо з того, що відповідно до двосторонньої угоди, ділянка автодороги в районі населеного пункту Паланка повинна бути передана у власність України, включаючи землю під дорогою", - заявив прес-секретар МЗС України Олег Волошин.

Що стосується ситуації з прикордонними стовпами, то Україна, за його словами, діяла не лише в рамках двосторонніх угод, але і після серії повідомлень Молдови про плани демонтажу цих колонок.

"Це пов'язано з тим, що в 2005-2006 роках україно-молдовська робоча група з демаркації зробила дві помилки у визначенні місця встановлення прикордонних знаків - № 0608, 0609", - пояснив Волошин.

За словами представника МЗС України, ці знаки були встановлені з відхиленням близько 100 метрів від лінії делімітації, позначеної на відповідних картах, які є невід'ємною частиною договору про держкордон.

Волошин також додав, що ця помилка була виявлена ще в 2008 році, після чого українська сторона неодноразово ставила питання перед Кишиневом про її виправлення.

"На жаль, молдавська сторона зайняла деструктивну позицію з даного питання, вперто не бажаючи провести переустановлення двох прикордонних стовпів, що в тому числі заблокувало процес подальшої демаркації кордону", - наголосив представник зовнішньополітичного відомства України.

У МЗС України також запевнили, що ніякої політичної підоснови і ніяких спроб змінити лінію держкордону з української сторони немає.

"Ми дуже розраховуємо на те, що спільно з молдавською стороною нам вдасться вже найближчим часом завершити процес демаркації кордону на ділянці в районі Паланки", - зазначив він.

***

Паланка - село в Штефан-Водському районі Молдови. Біля села розташована найсхідніша точка Республіки Молдова. Також через Паланку проходить найкоротша автомобільна дорога з південної частини Одеської області в північну.

Ділянка автодороги Одеса - Рені поблизу молдавського населеного пункту Паланка довжиною в 7,7 кілометрів (проїжджа частина), була передана в експлуатацію та під юрисдикцію України згідно з Додатковим протоколом до Договору між Україною та Молдовою про державний кордон, підписаним 18 серпня 1999 року.

Україна наполягає на передачі їй і території під автодорогою, незважаючи на те, що в Угоді зазначено, що "передана ділянка є власністю України на території Республіки Молдова".

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.