Спецпроект

Французька кухня втрапила у Список світової спадщини ЮНЕСКО

Вперше гастрономічне мистецтво однієї окремо взятої країни опинилося в одному ряду з іспанським танцем фламенко і китайськими методиками голковколювання. А от мексиканську кухню не взяли.

Експерти міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини на своїй зустрічі в кенійській столиці Найробі дійшли висновку, що французькі традиції приготування і прийому їжі, а також супутні трапезі звичаї являють собою унікальний культурний феномен і гідні включення до списку Світової спадщини людства.

Вперше гастрономічне мистецтво однієї окремо взятої країни опинилося в одному ряду з іспанським танцем фламенко і китайськими методиками голковколювання, повідомляє Кореспондент.

Конвенція про захист нематеріальних пам'яток культури була прийнята в 2003 році. Згідно з цим документом, який підписали 132 країни, занесені до списку національної культури та традиції підлягають охороні з боку світової спільноти.

З того часу перелік ЮНЕСКО постійно поповнюється народними ремеслами, традиційними піснями, танцями і звичаями. Однак жодна світова гастрономічна культура до цього часу не була визнана гідною занесення до списку.

У 2005 році в комітет ЮНЕСКО надійшла заявка від Мексики, проте експерти відмовилися включити до почесного списку мексиканську національну кухню.

Через рік група з 300 прославлених французьких кулінарів і шеф-кухарів виступила з такою ж ініціативою.

У 2008 році президент Франції Ніколя Саркозі вже практично відкрито зажадав, щоб французьку кухню занесли нарешті до списку ЮНЕСКО. "У нас найкраща в світі гастрономія!", - заявив на відкритті виставки сільського господарства французький президент. Але потім, правда, додав: "Принаймні, на наш погляд".

"В основі французької гастрономії лежить важливий соціальний аспект, оскільки найбільш значущі моменти в житті людини і суспільства у Франції нерозривно пов'язані з застіллям", - йдеться у висновку комісії.

Нагадаємо, раніше жителі італійського міста Венеція звернулися до ЮНЕСКО з проханням внести венеціанські гондоли до списку Світової культурної спадщини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.