Спецпроект

Анонс: фільм про Олександра Шумського - комуніста й українізатора, вбитого за наказом Сталіна

18 листопада о 22:00 на Першому національному - прем'єра документального фільму про життя Олександра Шумського, українського революціонера, засновника партії комуністів-боротьбистів.

Фільм виходить в межах проекту "Українська мрія" і складається з трьох частин. Це  документальний цикл про діячів українського відродження, який висвітлює історію періоду українізації (1920-30 роки). Хронометраж кожного випуску - 44 хвилини. Автори - режисер Ірина Шатохіна та доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

"Робота над фільмом була дослідженням зламів долі Шумського, в якій навіть для автора було багато несподіванок і відкриттів. Перша серія фільму називається "Ястжембець", від назви гербу Шумських, що у перекладі з польської означає "яструбок". У ній відтворюються події 1917-20 рр., коли Шумський стає фундатором партії українських комуністів - боротьбистів. Для них символічним кольором був блакитний. Автори стрічки застосовують цікавий художній прийом, вони граються на червоному і блакитному кольорах, застерігаючи глядачів від небезпеки  пофарбувати героя в червоний колір", - йдеться у повідомленні Першого національного каналу. Друга серія фільму, яка називається "Битва за українізацію" і розповідає про конфлікт Шумського з тогочасним  генеральним секретарем КП(б)У Лазарем Кагановичем, сподвижником Сталіна. Третя частина "Смерть навздогін" - про період, коли Олександра Шумського було заарештовано та вбито.

"Телекритика" цитує Ірину Шатохіну - найскладнішим у роботі над фільмом був етап дослідження подробиць життя і таємниць Олександра Шумського: "Біографічних матеріалів, фотографій, кінодокументів про нього майже немає. І тому найскладнішим було віднайти і осмислити нову інформацію, нові документи. А все заради того, щоб усвідомити, хто він був насправді і чого прагнула ця видатна людина, ім'я якої було старанно стерто з історії України".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.