Спецпроект

В Росії тепер хочуть один підручник з історії для всього СНД

Також депутати Думи та російські історики хочуть створити історичне товариство Росії - "таке, як було до революції".

Депутат Державної думи Росії Володимир Мединський (фракція "Єдина Росія") вважає, що в Міністерстві освіти і науки РФ треба створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД.

Як передає власний кореспондент УНІАН в Росії, про це він заявив, виступаючи в Держдумі РФ.

"Дуже добре, що в нас присутні депутати з братської України, депутати Верховної Ради. Необхідно запропонувати Міністерству освіти і науки (Росії) і, нарешті, створити комісію з узгодження і підготовки єдиного підручника історії для країн СНД і розпочати цю роботу", - сказав Мединський. (Сьогодні в Держдуму прибула делегація депутатів ВР на чолі із заступником голови комітету з питань ПЕК, ядерної політики і ядерної безпеки Миколою Романюком- УНІАН).

У той же час російський депутат заявив, що Росії потрібен єдиний підручник історії для середньої школи, яких на даний момент 35.

"Ми сьогодні спостерігаємо болюче граничне загострення інтересу до проблем історії. У світі продовжується боротьба за розум людей і переписування історії", - зазначив російський депутат.

За його словами, "потрібні чіткі державні історичні орієнтири, історичні канони, особливо якщо йдеться про шкільну освіту і масову освіту".

Депутат нагадав, що в листопаді спікер Держдуми РФ Борис Гризлов зустрічався з найвідомішими російськими істориками, які запропонували створити російське історичне товариство, як було до революції.

"Мені здається, цю ідею вчених, котра являє собою зразок державного підходу до проблем історії, треба підтримати всім фракціям", - заявив Мединський.

Він підкреслив, що ключовий момент сьогодні – питання підготовки єдиного підручника історії для середньої школи Росії.

"Я роздрукував мікроскопічним шрифтом 4 сторінки – це рекомендовані і допущені Міністерством освіти підручники історії для середньої школи на 2011 рік. З них тільки підручників з історії Росії – 35", - зазначив він.

За його словами, такого роду лінійка не просто породжує "сум`яття в головах", а й "для багатьох чиновників є серйозним бізнесом" - і вони заперечуватимуть проти єдиного державного підручника історії.

Нагадаємо, що у жовтні цього року міністр освіти і науки України Дмитро Табачник повідомив, що під час засідання українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.