Спецпроект

Наші політики все більше люблять насильство. Тепер хочуть побити Табачника

Кендзьор вважає, що Табачник ігнорує історичні аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами - синцями "під правим і лівим оком".

Депутат від НУНС Ярослав Кендзьор заявляє, що хотів би побити міністра освіти Дмитра Табачника.

Про це він сказав в ефірі телеканалу TBi, повідомляють Українські новини.

За його словами, Табачник ігнорує аргументи і факти, що суперечать його точці зору, і переконувати його необхідно іншими способами.

"Якщо б я був десь поруч з Табачником, ось так як Гримчак був поруч зі Стогнієм, то я б Табачнику дві відзнаки під правим і лівим оком зробив. Бо жодні аргументи ось цьому вченому, жоден фактаж - нічого там не діє" , - сказав Кендзьор.

"Там, можливо, треба таким чином трошки розуму цьому унікальному неуку у багатьох сферах, і в історії в першу чергу... якраз може таким чином нагнати", - додав він.

Депутат вважає, що Табачнику необхідно навчитися поважати історію і мову країни, в якій він живе.

"Якби він (Табачник) був таким серйозним істориком, він би мав знати, що коли нас "визволили" в 1939 році, то перший комендант міста Львова пришпандорив Нептуну на площі Ринок... У нього тризуб, він його дав команду зрізати і приварити туди автомат ППШ", - додав депутат, коментуючи висловлювання Табачника щодо галичан.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.