Спецпроект

Рід Бандер продовжився - у провідника ОУН народився правнук

Степан по лінії діда — нині останній чоловік, що носить прізвище Бандера. Але дітей досі не мав. Тепер у нього народився син - Андрій.

Степан Бандера–молодший став татом. Як сам він розповів "Україні молодій", цьогоріч, 5 жовтня, у Вінніпезі в сім’ї Бандери народився хлопчик — 3,73 кг та 53,5 см зросту.

"Я знайшов дівчину зі свого "села" — Вінніпега, - розповів онук провідника ОУН. - Вона — канадська українка, ми минулого літа познайомилися. І вирішили решту свого життя провести разом".

Назвали нащадка Богданом–Андрієм. Богданом звали одного з братів провідника ОУН Степана Бандери, який загинув у похідних групах у Східній Україні; Андрієм же звали батька Степана–молошого, а також прадіда–священика.

Колонку Степана Бандери про можливість перепоховання діда в Україні читайте в розділі "Колонки"

Степан Бандера–молодший разом із родиною нині перебуває в Канаді. І розголосу щодо поповнення в сім’ї не надто б хотів. Але й приховувати новонародженого сина не збирається. "Дасть Бог, незабаром привезу його до України", — каже щасливий батько.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.