Спецпроект

Рід Бандер продовжився - у провідника ОУН народився правнук

Степан по лінії діда — нині останній чоловік, що носить прізвище Бандера. Але дітей досі не мав. Тепер у нього народився син - Андрій.

Степан Бандера–молодший став татом. Як сам він розповів "Україні молодій", цьогоріч, 5 жовтня, у Вінніпезі в сім’ї Бандери народився хлопчик — 3,73 кг та 53,5 см зросту.

"Я знайшов дівчину зі свого "села" — Вінніпега, - розповів онук провідника ОУН. - Вона — канадська українка, ми минулого літа познайомилися. І вирішили решту свого життя провести разом".

Назвали нащадка Богданом–Андрієм. Богданом звали одного з братів провідника ОУН Степана Бандери, який загинув у похідних групах у Східній Україні; Андрієм же звали батька Степана–молошого, а також прадіда–священика.

Колонку Степана Бандери про можливість перепоховання діда в Україні читайте в розділі "Колонки"

Степан Бандера–молодший разом із родиною нині перебуває в Канаді. І розголосу щодо поповнення в сім’ї не надто б хотів. Але й приховувати новонародженого сина не збирається. "Дасть Бог, незабаром привезу його до України", — каже щасливий батько.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.