Спецпроект

Янукович не хоче давати Шевченківську премію за твори про Голодомор?

Президент Віктор Янукович викреслив із положення про національну премію імені Тараса Шевченка пункт про нагородження за твори, що висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років.

Своїм указом від 4 жовтня президент Віктор Янукович затвердив положення про премію імені Тараса Шевченка. Також у цьому указі зазначається про втрату чинності деяких доповнень, виданих ще президентом Віктором Ющенком.

Зокрема, йдеться про указ Ющенка від 2007 року, яким президент пропонував відзначати Шевченківською премією не лише видатні твори, але й твори про Голодомор 30-х років.

На зникнення цього пункту у новому розпорядженні Віктора Януковича звернув увагу Центр дослідження визвольного руху, повідомляє "УП.Життя".

Також у центрі нагадують, що 27 листопада відзначатиметься День пам'яті жертв Голодомору-геноциду '32-33 років в Україні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.