Спецпроект

Бельгійські дипломати везуть в Україну три книги про історичні зв'язки Києва і Брюсселя

До більшовиків Бельгія була найбільшим інвестором в Україну. Після більшовиків бельгійців цікавлять в Україні переважно питання безпеки і захисту.

Торвгова місія Бельгії привезе в Україну три книги про давні історичні зв'язки двох країн.

"Ми маємо намір презентувати ряд книг, щоб підкреслити історичність наших відносин", - повідомив представник Міністерства закордонних справ Бельгії Патрік Дебук в інтерв'ю українським журналістам у Брюсселі, повідомляє Інтерфакс.

За словами П. Дебука, перша книга ілюструє той факт, що "Бельгія до більшовиків була в Україні найбільшим інвестором".

"Друга - про архітектуру арт-нуво і його вплив на стиль в Україну, і третя - про бельгійських солдатів, які під час Першої світової війни по дорозі додому перетнули всю Україну. Вони будуть презентовані у дипломатичний академії в Києві під час місії ", - сказав дипломат.

Як інший приклад сучасної співпраці, представник бельгійського МЗС назвав симпозіум, проведений Бельгією навесні нинішнього року в Києві на тему біометричних паспортів, а також семінар, присвячений боротьбі з корупцією.

"Зараз дорожня карта переглядається, і ми розраховуємо підписати нову початку 2011 року", - сказав П. Дебук.

Бельгія готує дві пропозиції для двосторонньої угоди. По-перше, це співпраця між федеральною поліцією Бельгії та українською міліцією, угоду про яку планується підписати в перші тижні 2011 року.

По-друге, це угода про захист секретної інформації між СБУ та бельгійською спецслужбою (також у 2011 році).

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.