Спецпроект

Російські українці: відкриття української школи у Москві поки що є безперспективним

"Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями. Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Відкриття загальноосвітньої школи із викладанням предметів українською у Москві є неперспективним через низку об’єктивних причин.

Про це на прес-конференції "Росія-Україна: гуманітарне співробітництво" повідомила президент Російської Асоціації україністів Галина Лісна, передав власний кореспондент ГолосUA у Москві.

В Москві живе велика частина мігрантів з України, частина з них хочуть, щоб їхні діти навчалися українською, але можливості відкриття української школи перешкоджає низка факторів.

"У рамках величезної Москви існує проблема, щоб просто привезти дитину до школи, розташованої у віддаленому від місця проживання районі. Друга, не менш важлива причина - питання, куди піде дитина, якщо вона всі предмети в школі буде вивчати українською мовою?

Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями.

Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Формальною перешкодою також є й російські законодавчо встановлені стандарти, які передбачають можливість відкриття "іноземних" шкіл лише з чотирма іноземними мовами викладання - англійською, французькою, німецькою та іспанською.

Щоб до цього переліку потрапила й українська, в країні має створитися певний попит на викладання цією мовою.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.