Спецпроект

Греко-католики хочуть повернути собі те, що їм належало до "перших совітів"

Верховний Архиєпископ УГКЦ кардинал Любомир Гузар наголошує, що церква хотіла б повернути собі те майно, яке їй належало до приходу більшовиків на Галичину.

В інтерв'ю тижневику "Коментарі" очільник українських греко-католиків сказав: "Ми претендуємо на те майно, що належало нашій церкві принаймні до 1939 року. В ті часи кожна парафія на селі мала якусь земельну ділянку, з якої священик утримував себе. Ми би були раді, щоб нам це майно повернули. Ми мали будинки, школи, монастирі, які належали до церкви і які держава забрала".

Блаженніший Любомир наголошує, що "Ми не хочемо нічого нового, нічого, що не було наше".

Недостатньо того, що влада повертає церкві лише частину культових споруд, які колись належали церкві - "Є ще багато іншого, що давало можливість церкві сповнювати служіння. Наприклад, школи, преса, потребують багато грошей. Мусимо збирати гроші, а значить - це стає тягарем для членів нашої церкви. Маючи майно, що нам належало, було би простіше нам оплатити ці різні додаткові видатки. Так що ми маємо претензії і висуваємо їх нашій державі".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.