Спецпроект

Військові дії Гітлера на третину були сплачені грабунком євреїв

Військові дії фашистської Німеччини на 30% були сплачені коштом пограбованих європейських євреїв, стверджують дослідники.

Через закони про конфіскацію нацистським чиновникам вдалося вилучити 120 мільярдів рейхсмарок (більше 19 мільярдів доларів), повідомляє "УП. Життя" з посиланням на британську газету "The Daily Mail".

Ці цифри були виявлені істориками в результаті вивчення діяльності Міністерства фінансів Німеччини за часів правління нацистів - з 1933-го по 1945-й роки.

Як свідчить професор історії Університету Кельна Ганс-Пітер Улльманн, який очолив трирічне дослідження, тогочасні податкові органи "активно працювали на фінансове зниження євреїв".

Податкова дискримінація євреїв розпочалася в 1934-му році. Ті з них, кому вдавалося поїхати з Німеччини до початку Голокосту, втрачали більшу частину своїх статків згідно з "податком на втечу".

Окрім того, нацисти конфісковували та продавали майно євреїв, які виїхали або ж були заслані до таборів смерті.

"Їхніми грішми було профінансовано щонайменше 30% військового потенціалу Німеччини", - зазначив Улльманн.

Податковими органами нацистів була вибудована ієрархія чиновників, "які виявляли помешкання й банківські рахунки та спустошували їх", свідчить представник Мюнхенського університету Крістіан Куллер.


Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.