Спецпроект

Крейсер "Аврору" перетворили з корабля на "баржу, де можна творити що завгодно"

Чиновникам і бізнесменам у Москві та Петербурзі пропонують купити квитки на новорічну вечірку на крейсері "Аврора", який виводиться зі складу ВМФ, заявив "Интерфаксу" член оргкомітету Нахімовських Морських зборів Міхаіл Богданов.

"Незважаючи на активне обговорення питання про передачу "Аврори" музейникам, за наявною в нас інформацією, заможним людям у Москві та Петербурзі вже пропонують придбати квитки на новорічну вечірку на крейсері", - сказав М. Богданов, - "військовий корабель, фактично, перестає існувати, перетворюється у свого роду баржу, на якій її господарі можуть витворяти що завгодно".   

Він пояснив, що в Нахімовських морських зборах не намагаються оскаржувати наказ командування про повне переведення крейсера у відомство військово-морського музею, але пропонують не розформовувати екіпаж корабля.
   
"Військовий корабель - одне ціле зі своєю командою, розформувати екіпаж - все одно, що вбити "Аврору", - вважає М. Богданов.      

Раніше Головний штаб ВМФ РФ ухвалив рішення розформувати екіпаж корабля.   

"Військовий екіпаж крейсера буде розформовано до 1 грудня. Відповідну директиву підписав головком ВМФ адмірал Володимир Висоцький. Тим самим військова біографія крейсера завершена", - повідомляв представник Головного штабу ВМФ РФ. За його словами, на крейсері залишиться тільки обслуговуючий персонал в особі трьох прибиральниць і шести охоронців.

У 2009 році на крейсері була проведена вечірка, організована президентом інвестиційного фонду "Група ОНЕКСІМ" Михайлом Прохоровим. Пізніше бізнесмен заявляв про свою готовність взяти на себе фінансування корабля, якщо він буде переведений на баланс Петербурга.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.