Спецпроект

В Канаді вкрали мощі Святого Володимира, привезені з Україні

Канадські поліцейські, які знайшли святиню, хочуть, щоб Хреститель Русі став їхнім небесним покровителем.

Зловмисник викрав частку мощей святого князя Володимира з будинку ігумена Олександра (Піхача), настоятеля собору Святого Германа в Едмонтоні (Канада).

Подія трапилася в ніч на 29 жовтня. Злодій вкрав святиню з будинку і відвіз її на викраденій у священика вантажівці, повідомляється на сайті парафії, яка знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці .

Отець Олександр виявив пропажу вранці і відразу зателефонував у поліцію. Через кілька годин машина з мощами Хрестителя була знайдена.

На наступний день поліцейські повернули святиню до собору, де відбувся подячний молебень.

При цьому правоохоронці висловили побажання, щоб святий Володимир став їх небесним покровителем.

Перебування святині в Канаді приурочено до 75-річчя митрополита Київського і всієї України Володимира.

12-14 листопада ковчег з мощами святого князя буде виставлено для поклоніння у Трьохсвятительському храмі Свято-Володимирської духовної академії в місті Йонкерсі, штат Нью-Йорк. Академія знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці.

Мощі князя Володимира були знайдені митрополитом Петром Могилою у 1635 році під час розкопок Десятинної церкви в Києві. Вони перебували в мармуровому саркофазі з написом, що засвідчує їх приналежність Хрестителю Русі.

Святиня зберігалася у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Частина мощей була передана у Свято-Успенський собор Московського Кремля. Після революції мощі зберігалися в лаврському Музеї культів і побуту і під час війни безслідно зникли.

У 2005 році на прохання митрополита Київського і всієї України Володимира у Києво-Печерську лавру була повернута частина мощів, яку свого часу передали в Московський Кремль. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.