Спецпроект

Історична суперечка між Росією та Японією за Південні Курили загострюється

Прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що врегулювання територіальної суперечки з Росією щодо приналежності чотирьох островів Курильської гряди буде затяжним і важким процесом, але Японія не має наміру відступати.

"Це не та проблема, яку можна вирішити за один раунд переговорів або за одну зустріч. Виробивши стратегію, я маю намір докласти всіх зусиль для повернення (островів)", - наводить "Кореспондент" висловлювання прем'єра на парламентських слуханнях з посиланням на інформагенцію "Кіодо".

У свою чергу глава МЗС Японії Сейдзі Маєхара попередив, що японські позиції в процесі переговорів послаблюються активним освоєнням островів Росією.

Він пояснив, що РФ активно інвестує в цей регіон, і використання Японією карти економічної допомоги стає все більш проблематичним. У зв'язку з цим Маєхара висловився за докорінний перегляд підходів Японії до вирішення проблеми.

Нагадаємо, відносини між Японією і Росією загострилися після того, як 1 листопада президент РФ побував з візитом на Кунаширі, найпівденнішому острові Великої Курильської гряди. Таким чином, Дмитро Медведєв став першим главою російської держави, який відвідав острови, які є предметом суперечки між Москвою і Токіо.

У відповідь прем'єр-міністр Японії Наото Кан заявив, що острови є частиною Японії, а тому "візит президента Медведєва гідний жалю". 2 листопада Токіо тимчасово відкликало свого посла з Москви. Однак 7 листопада японський дипломат повернувся до Росії.

Як повідомлялося, Сполучені Штати закликали Росію і Японію врегулювати територіальну суперечку навколо Курильських островів і укласти мирний договір. При цьому Держдепартамент США наголосив, що Вашингтон визнає права Токіо на чотири південні острови Курильської гряди.

***

Японія претендує на чотири острови Курильської гряди - Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, посилаючись на двосторонній Трактат про торгівлю і кордони 1855 року. Позиція Москви полягає в тому, що південні Курили увійшли до складу СРСР за підсумками Другої світової війни, і російський суверенітет над ними, що має відповідне міжнародно-правове оформлення, сумніву не підлягає.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.