Спецпроект

Служба зовнішньої розвідки розсекретила документи про нацистську окупацію

Радянська розвідка завчасно інформувала Сталіна і вище командування Радянської Армії про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на СРСР.

Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи щодо діяльності розвідувальних підрозділів і органів державної безпеки України напередодні Великої Вітчизняної війни, періоду окупації Києва та звільнення української столиці в листопаді 1943 року.

Як повідомили "Укрінформу" в прес-службі СЗР України, в галузевому державному архіві виявлено розвідувальне зведення, підготовлене розвідувальним відділом штабу Київського особливого військового округу, датоване 10 травня 1941 року.

У документі, зокрема, містяться конкретні відомості про активний рух гітлерівських військових частин у квітні-травні 1941 року до радянського кордону, накопичення резервів наступального характеру, форсоване будівництво стратегічних комунікацій та інженерних споруд, прибуття понтонних підрозділів, мобілізацію чисельних військових частин у суміжних з Україною державах.

Зазначені відомості є ще одним свідченням того, що розвідка завчасно інформувала вище командування Радянської Армії та керівництво держави про підготовку гітлерівської Німеччини до нападу на Радянський Союз.

В інших розсекречених документах викладається узагальнена інформація, одержана розвідувальним шляхом, про стан справ на окупованій території України.

Зокрема, така інформація міститься в доповідях агентури розвідки, розвідувальних зведеннях Українського штабу партизанського руху, доповідній записці Управління Народного комісаріату державної безпеки по Київській області "Про виявлені військові, адміністративні, каральні і господарські заклади, які знаходилися в Києві у період окупації".

У цьому документі детально відображена організаційна структура всіх окупаційних установ Києва із зазначенням їхніх керівників.

Цікавою для дослідників може бути інформація про добутий розвідкою наказ Гітлера, в якому наголошується на необхідності знищення боєздатного чоловічого населення при відступі з території України.

За попередньою оцінкою, ці матеріали є оригінальними і мають історичне значення.

Із нагоди 66-ої річниці визволення України та напередодні 67-ої річниці визволення Києва від фашистських загарбників перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Володимир Отрешко у Центрі професійного і патріотичного виховання співробітників СЗР передав оригінали розсекречених архівних документів генеральному директору Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років Івану Ковальчуку для їх експонування і подальшого опрацювання.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.