Спецпроект

У Львові виставили нові документи про митрополита Шептицького

У вівторок у Львівському історичному архіві вперше були представлені численні документи про життя та діяльність митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Виставка, присвячена 145-річчю від дня його народження і 66-ї річниці від дня вічного спочинку.

 

 
Це - третя виставка, організована Центральним державним історичним архівом України у Львові за останні 19 років. І щоразу вперше експонуються нові документи. Тільки особовий фонд митрополита Андрея Шептицького, який зберігається у львівському архіві, налічує понад 1200 справ, ще чимало матеріалів складають церковні фонди.

Для експозиції виставки надали документи Івано-Франківський та Львівський обласні архіви.

Експозиція розповідає про родинне життя Шептицьких, покликання митрополита, його церковна діяльність, відновлення ним монаших чинів, піднесення рівня семінарій та створення Богословської академії у Львові, просвітницько-культурна, меценатська, пасторська-богословська діяльність, а також останні роки життя.

Під час першої виставки, присвяченій митрополитові Шептицькому на початку 90-х,  працівники архіву не мали доступу до більшості справ.

В експозиції виставлені герби, починаючи від Києво-Галицького митрополита Атаназія Шептицького і до митрополита Андрея, фотографії батьків Софії та Івана Шептицьких, семи братів митрополита, маєтку у Прилбичах, де 29 липня 1865 року народився Роман, майбутній митрополит.

Сам митрополит Андрей Шептицький приділяв у житті дуже важливе значення документам та їхньому збереженню для історії. При митрополії УГКЦ він створив архів, у якому працювали відомі історики та архівісти.

Зібраний митрополитом за життя архів тричі зазнавав руйнівних випробувань: у роки Першої Світової війни, коли був знищений родинний архів у Прилбичах, а це герби, стародавні рукописи, бібліотека, картини, ікони. З 1918 року родина знову старалась відновити свої архіви, але і його спіткала гірка доля: більшовики у 1939 знищили матеріали.

1 листопада 1944 року митрополит Андрей відійшов у вічний світ, за кілька місяців заарештували греко-католицьких владик. Архівні документи, які митрополиту вдалося зберегти, радянська влада викинула на подвір'я Собору Юра, а потім перевезла для переробки.

Однак якийсь чиновник зрозумів, що їх не можна нищити, і працівники архіву, по суті з-під ножів, витягували документи. Частина їх потрапила до історичного архіву у Львові, частина у Київ. Зберігаються родинні архівні матеріали і в Санкт-Петербурзі, які потрапили туди в роки Першої Світової війни.

Виставка демонструватиметься протягом місяця, а потім копії документів архів передасть на постійну експозицію до церкви у Прилбичі, родинне село Шептицьких.

Джерело: Радіо Свобода

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.