Спецпроект

Прощавайте, пане Левку...

1 листопада пішов із життя великий подвижник національного духу, політв'язень, народний депутат І і ІІ скликань Левко Горохівський.

У підлітковому віці на Левка дуже вплинули розповіді батьків про національно-визвольну боротьбу, про злочини більшовиків у Західній Україні - зокрема, як діставали з річки Золота Липа тіла українців, закатованих у Бережанській тюрмі перед приходом німців у 1941 р.

У 17 років вирішив, що на території України буде розмовляти виключно українською мовою. Писав вірші, зокрема, на соціально-політичні теми, які пізніше були визнані КГБ антирадянськими.

Розповсюджував працю Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?" та іншу літературу самвидаву, вів розмови про антиукраїнську політику окупаційної влади. 1969 р. був засуджений до 4 років позбавлення волі, які відбув у мордовських таборах.

У липні 1988 р. - ініціатор створення Української Гельсінської Спілки на Тернопіллі. Організатор перших мітингів, співзасновник Народного Руху України, "Меморіалу", Товариства української мови.

Левко Горохівський, 2008 рік

У 1988-89 організовував поїздки греко-католиків на голодування в Москву з вимогою леґалізації УГКЦ.  

У травні 1989 виготовив національні прапори - саме вони вперше з'явилися на вулицях Тернополя.

1990-го та 1994 рр. обирався народним депутатом України. Член опозиційної Народної Ради. В жовтні 90-го підтримав тижневим голодуванням студентську "революцію на граніті"

Голова Тернопільського земляцтва в Києві.

Був чуйним батьком і справжнім товаришем, небагатослівним, але дієвим патріотом.

Про час і місце відспівування та похорону повідомимо додатково.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.