Спецпроект

Японо-мат для президента Медведєва

Візит президента Російської Федерації Дмитра Медведєва на Курильські острови, до речі - перший візит радянського чи російського лідера в ті місця, викликав гостру реакцію офіційного Токіо.

Глава японського уряду Наото Кан висловив жаль у зв'язку з поїздкою президента РФ на Курили. Японія не визнає факту належності чотирьох островів південнокурильської гряди (Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї) Росії, а доти - СРСР. 

 За повідомленням агентства "Регнум", японські ЗМІ розповсюдили повідомлення, що Токіо "розглядає можливість застосування заходів у відповідь відносно Росії". Зокрема, не виключається відкликання посла з Москви або тимчасовий виїзд керівника дипломатичної місії на батьківщину.

Президент Медведєв дав зрозуміти, що  позиція РФ щодо належності Південного Сахаліну та Курильських островів - "дуже важливого регіону для Росії" - не змінилась. І приєднання цих територій до Радянського Союзу у 1945 році не обговорюється.

Нагадаємо, що проблемні "північні території" були віддані СРСР рішенням Ялтинської конференції 1945 року країн-учасниць антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні і захоплені внаслідок Курильської десантної операції радянських військ. Переважаюче місцеве населення - японці - були "добровільно" депортовані з власних домівок у материкову Японію. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.