Спецпроект

Свято галицької незалежності у Львові

З 30 жовтня по 4 листопада у Львові триває відзначення 92-ї річниці з дня створення Західноукраїнської Народної Республіки.

Програма заходів передбачає реконструкцію подій осені 1918 року, флеш-моб на площі Ринок і перепоховання на Личаківському цвинтарі родини Ребетів. 1 листопада біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст. Про це повідомив сайту Zaxid.net заступник львівського міського голови з гуманітарних питань Василь Косів.

Так, в межах заходів з відзначення річниці створення ЗУНР 30 жовтня відбудеться відтворення подій 1918 року у центральній частині міста за участі пластунів.

1 листопада о 7:00 на Львівській ратуші відбудеться традиційне підняття українського прапора, а біля Ратуші будуть виставлені варти в австрійських одностроях початку ХХ ст.

Також на 1 листопада заплановано проведення флеш-мобу на площі Ринок - побудова живого напису «ЗУНР» та «1918» на південній і західній частині площі відповідно. Вшанування пам'яті героїв Листопадового Чину продовжиться традиційним живим ланцюгом по однойменній вулиці, а потім відбудеться вимарш пластунів від пам'ятника Івану Франку до Личаківського кладовища.

Як повідомив заступник голови товариства «Пам'ять» Тарас Павлишин, 4 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року.

Окрім цього, Василь Косів повідомив, що до 92-ї річниці від створення ЗУНР міською владою підготовано наклад листівок - факсимільних копій тих листівок, що роздавалися львів'янам 1 листопада і у яких мешканців міста повідомлялося про створення ЗУНР. Їх львів'янам роздаватимуть впродовж декількох днів.

30 жовтня на Личаківському цвинтарі відбулося перепоховання Лева Ребета, який був членом Головної Визвольної Ради і одним із головних ідеологів створення ЗУНР (Ребета було вбито у Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за два роки до вбивства Степана Бандери), і його дружини. Василь Косів зазначив, що перепоховання відбулося за ініціативи родини Ребетів.

Також на 1 листопада о 18:30 у Львівському будинку органної та камерної музики планується проведення концерту, присвяченого річниці смерті митрополита Андрея Шептицького. Як наголосив В. Косів, день смерті Митрополита є днем його народження для Неба, тому йдеться про дуже урочисту подію.

Західноукраїнська Народна Республіка (скорочено - ЗУНР; до 13 листопада 1918 року - Українська Держава) була проголошена 19 жовтня 1918 року у Львові. 1 листопада, в результаті Першолистопадового повстання, ЗУНР взяла контроль над більшістю територій, на які претендувала. 22 січня 1919 року формально об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західні області Української Народної Республіки (ЗО УНР), що, однак не мало практичних наслідків.

Проголошення незалежності ЗУНР викликало крайнє невдоволення Польщі, яка також претендувала на ці землі, що вилилося в польсько-українську війну 1918-1919 років, яка завершилася цілковитою поразкою українців і виїздом уряду ЗУНР в еміграцію.


Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.