Спецпроект

Литвин у своєму стилі: за спільний підручник, але "без політики"

Спікер парламенту Володимир Литвин - історик за освітою, який у радянські часи викладав цю дисципліну, наголосив на потребі підходити до питання спільного підручника з наукових, а не політичних позицій.

Литвин додав, що створення подібного підручника ускладнюється тим, що Росія та Україна не мають єдиної думки про спільну історію, повідомляє "Інтерфакс".

"А якщо ми хочемо запропонувати такий собі катехізис чи молитослов, то це недопустимо. Політику в науку вплітати не можна," - заявив голова Верховної Ради.

У середу міністри освіти України і Росії Дмитро Табачник і Андрей Фурсенко підписали спільний протокол про співпрацю в гуманітарній сфері, де одним із освітніх проектів стала розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн, для чого створено робочу групу з науковців.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.