Спецпроект

В РОСІЇ ВИДАДУТЬ СВОЮ ВЕРСІЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

В середині наступного року може бути видана російська версія історії України, заявив директор Інституту загальної історії РАН, академік Олександр Чубар'ян.

"Мої колеги з Інституту історії висловили бажання видати нашу версію історії України. Зараз рукопис готовий. До середини наступного року книжку буде видано. Потрібно ще експертизу провести", - сказав Чубар'ян "Інтерфаксу" у Москві у четвер.

Він повідомив, що його колеги давно співпрацюють із українськими істориками.

"Раніше були видані "Нариси історії Росії", написані нашими колегами й перекладені на українську мову. Потім "Нариси історії України" були переведені на російську і видані в нас. Тепер ми вирішили створити таку книгу. Я її не читав, однак не думаю, що щодо неї будуть скандали. Зрештою, можна давати різні точки зору на одне питання", - сказав Чубар'ян.

Він зауважив, що розбіжності в думках в українських і російських істориків існують щодо питання походження державності, оцінки Переяславської раді, оцінки революції 1917 року та національних рухів.

Чубар'ян також повідомив, що зараз ведеться активна робота зі створення російсько-українського навчального посібника для вчителів історії.

"Учора ми обговорювали з українськими колегами можливі схеми. Ми готові запропонувати 25 тем, вони підготували близько 20. Досить важко було підібрати теми, поки ми намітили перший модуль - "Повсякденне життя Росії й України у XX столітті". Він включатиме культуру, науку, освіту. Але поки ця тема не затверджена", - підкреслив вчений, додавши, що покищо немає домовленості про те, "у якому обсязі буде книга, як її писати".

Напередодні про ідею спільно підручника розповідав міністр освіти Дмитро Табачник.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.