Спецпроект

Венеція просить занести гондоли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Асоціація гондольєрів боїться, що замість справжніх дерев'яних реконструкцій старовинних човнів підприємці випускатимуть дешеві пластикові копії.

Асоціація гондольєрів Венеції вважає, що плани верфі у місті Бріндізі (південь Італії) налагодити випуск пластикових і фібергласових гондол є обурливими - оскільки на виготовлення справжньої копії середньовічної гондоли йдуть місяці важкої праці.

Така "автентична" гондола виготовляється вручну, з восьми порід дерева і коштує біля $30 тисяч, повідомляє "Телеґраф" .

Гондольєри переконали міську владу подати заявку на включення венеційської гондоли у список Світової спадщини ЮНЕСКО - в цей список входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Також влада Венеції хоче висунути у список нематеріальної спадщини ЮНЕСКО свій карнавал. Відповідна кампанія має розпочатися цього тижня.

Сесіль Дюваль, керівник відділу з нематеріальної світової спадщини ЮНЕСКО, сказав, що гондоли мають непогані шанси втрапити у список: "Це частина унікальної спільноти. Занесення її до Світової спадщини не зупинить підприємців від виробництва пластикових гондол, але додасть дерев'яним гондолам знак автентичності".

Україна у Світовій спадщині представлена п'ятьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.